Тимчасовий спокій Білого Черемошу
Якби в селі Голошина, що на Івано-Франківщині, почалося будівництво малої гідроелектростанції уздовж річки Білий Черемош, шляхи міграції червонокнижних риб були б перекриті, а водойма частково висохла чи перетворилася на замулений ставок. Щоб цього не допустити, сільська громада стала горою на захист річки. Мешканці виходили на акції протесту проти будівництва малої ГЕС і стверджували, що й без гідроелектростанції під час стихії вода затоплювала городи і зносила хати, а втручання в гідрологічний режим річки може призвести до непередбачуваних наслідків.
Нещодавно Апеляційний господарський суд виніс позитивне рішення щодо збереження річки Білий Черемош, визнавши недійсними договори оренди та суборенди земельної ділянки, відведеної вздовж водойми, які отримали ФОП «Миронюк В. В.» та ТзОВ «Гідропауер» для спорудження малої ГЕС.
«Було рішення Львівського апеляційного суду не нашу користь, і ми його скасували в касаційному порядку. Верховний суд направив справу на повторний розгляд в апеляційну інстанцію. Це краще, ніж якби рішення лишалося таким, що дозволяє будівництво малої ГЕС, — пояснює Марта Панькевич, юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». — Це можна вважати проміжною перемогою, хоча все не так просто. Юристи інвесторів тонко все обіграють і зменшують значимість порушень. Наприклад, якщо рішення про будівництво ГЕС взагалі не виносилося на голосування сільради, цього немає і в матеріалах справи, а протилежна сторона говорить, що просто була недбалість з боку сільського голови, він порушив процедуру голосування. Львівський апеляційний суд піддався на такі аргументи і виніс рішення, що порушення були незначні».
Наразі юристи МБО «Екологія-Право-Людина» готуються до нових судів. Марта Панькевич акцентує, що судді мають врахувати те, що ніхто не бачив проекту відведення земельної ділянки для спорудження малої ГЕС в межах прибережної захисної смуги Білого Черемошу. Ділянка розташована на межі двох областей — Чернівецької та Івано-Франківської, тож погодження на забудову має бути від двох адміністративних одиниць.+
За словами юристки, в інвесторів є сумнівна довідка від Держгеокадастру, що земельна ділянка розташована тільки в одному районі. Апеляційний суд свого часу цьому повірив та ухвалив рішення на користь будівництва міні-ГЕС.
На 79-му році життя помер прозаїк і журналіст Ярема Гоян
На 79-му році життя помер уродженець Снятинщини – відомий український прозаїк і журналіст Ярема Гоян. Про це повідомив директор видавничого центру “Просвіта” Василь Клічак.
“Колектив Держкомтелерадіо щиро сумує з приводу смерті колишнього директора Національного видавництва дитячої літератури “Веселка”, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – Яреми Петровича Гояна”, – повідомляє і Держкомтелерадіо.
З 1987 року Ярема Гоян очолював видавництво дитячої літератури “Веселка”. Під його керівництвом “Веселка” видавала в радянські часи Стуса, Шевченка та інших українських письменників.
Гоян пішов із видавництва взимку 2011 року, щоб бути поряд із хворою дружиною.
В особистому творчому доробку Яреми Гояна – десятки художніх і культурологічних книг, він був лауреатом багатьох премій. 2017 року побачила світ його фундаментальна праця – тритомна публікація про Маркіяна Шашкевича.
Останнім часом, за словами знайомих, Ярема Гоян дуже хворів.
На горі Піп Іван Чорногірський створять екологічний центр для дослідників з України та Польщі
Ще з 2012 року Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Варшавський університет спільними зусиллями відновлюють тут астрономічно-метеорологічну обсерваторію. Торік тут було реконструювали пост, де постійно чергуватимуть рятувальники, розпочалося відновлення інших приміщень обсерваторії. Обидва навчальних заклади в майбутньому планують надсилати сюди студентів на практику і проводити наукові дослідження.
Тепер українські освітні та природоохоронні відомства об’єднують зусилля для створення на базі обсерваторії Карпатського екологічного центру. Там проводитимуть фоновий екологічний моніторинг, вивчатимуть природну та культурну спадщину Чорногірського масиву.
«Створення на базі міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Карпатського екологічного центру є надзвичайно важливим для впровадження науково-обґрунтованих підходів до збереження та управління високогірними екосистемами Карпат. Координація та обмін інформацією, інтелектуальними і людськими ресурсами між провідними природоохоронними та освітніми установами України та Польщі однозначно сприятиме соціально-економічному розвитку місцевих громад та регіону в цілому», — зазначив Василь Полуйко, заступник міністра екології та природних ресурсів. На його думку, робота центру також допоможе привабити туристів у регіон і водночас відрегулювати рекреаційне навантаження.
Екологічні проблеми Карпатського регіону загострюються з кожним роком, зазначається на сайті обсерваторії. Розбудова шкідливих для довкілля підприємств, вирубка пралісів, забруднення довкілля стічними водами, промисловими та побутовими відходами призводить до деградації унікальних екосистем, втрати біологічного різноманіття. Небезпеку для жителів регіону і туристів становлять повені, паводки, зсуви, сходження лавин, які трапляються дедалі частіше. Саме у новоствореному центрі науковці та студенти з двох країн об’єднають зусилля для пошуку науково обґрунтованих підходів до розв’язання цих проблем.
