8 листопада 1935 року народився секс-символ 1960-1980-х років Ален Делон.
Незважаючи на те, що він удостоївся „Золотої пальмової гілки” Канського фестивалю й двічі – найпрестижнішої французької кінопремії „Сезар”, генієм кіно Делона вважають далеко не всі. Зокрема про нього писали: „Його екранний образ – акторська маска: безлика, безтілесна, безособова. Справжня льодова скульптура”.
Тож багато хто вважає, що славу Делону принесли його „не зовсім чоловіча врода” та скандальна біографія. Народився він у передмісті Парижа Со. Його батько (власник кінотеатру) й мати (фармацевт) мріяли про доньку, тому раннє дитинство Алена минуло в дівочих сукнях. Не позначитися на його психіці це не могло. Розлучившись, батьки віддали сина годувальниці. Після її смерті він змінив через хуліганську вдачу 17 сиротинців, а 14-річним утік у Чикаго.
Першим робочим місцем Делона була різниця вітчима. Воював в Індокитаї, був вантажником, подейкують, що й мафіозі та офіціантом у кафе для геїв. Один із них – режисер Лукіно Вісконті – й привів його в кіно. Заробивши в кінематографі стартовий капітал, Делон продає нині коней із власних конюшень, вино з власних виноградників, одяг, парфуми „Ален Делон” і окуляри у власних крамницях .
