Ужгород — місто міні-скульптур
Рік тому в одній із кав’ярень Ужгорода народилася ідея видати книжку міні-скульптурок, кількість яких у місті вже майже 40. Втілювати її в життя взялися самі автори Надія Попадюк та Ігор Ключевський з допомогою дизайнера Мар’яна Філя. Вони ж довели справу до логічного її завершення.
Книжку, яка вийшла у видавництві «Патент» і ще пахне друкарською фарбою, назвали претензійно, але, за твердженнями авторського колективу, правдиво: «Ужгород — світова столиця міні-скульптур». Кожну зі скульптурок супроводжує розповідь про реального або легендарного героя чи подію, яким вона присвячена. Щоб світлини були якнайвищої якості, оголосили конкурс у мережі. Завдяки цьому на сторінки потрапили найкращі авторські роботи.
Придбавши книжку про «світову столицю міні-скульптур», туристи зможуть користуватися картою їх розміщення в місті, адже географія цих творінь дуже широка. Тож будь-хто може спланувати особисту подорож, аби побачити усі мініатюри та сфотографувати їх.
Учасники презентації видання, яка відбулася в Ужгородській міській раді, передали вітання скульпторові Михайлові Колодку — авторові мініатюр. Видання, яке вміщує паралельно розповіді українською й англійською мовами, вже надійшло до книгарень.
Зруйнований Невицький замок оновлять до кінця 2020-го
У середині березня на одній з найвідоміших фортець України Невицькому замку шквальний вітер зніс покрівлю головної вежі. Улюблена туристами пам’ятка історії й архітектури, розташована в дуже зручному для відвідування місці неподалік Ужгорода, чимало втратила у привабливості.
Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської облдержадміністрації Денис Ман повідомив, що в такому стані овіяна легендами історична споруда перебуватиме недовго. Проект її реставрації уже тривалий час розробляють, він перебуває на стадії завершення. Ним передбачено відновлення даху над головною вежею, спорудження покрівлі над малою, що має назву ронделла, зведення донжону, консервацію стін. Загальна вартість робіт становитиме 11,2 мільйона гривень, з яких 10,7 надійдуть із державного, а півмільйона — з бюджету Ужгородського району.
— Дах на цій вежі встановлено 1923 року, востаннє його ремонтували наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років, — сказав Денис Ман. — Тож вежа давно потребувала ремонту. За щасливим збігом обставин, падіння даху не зачепило мурів, відновлення яких теж потребувало б чималих коштів.
Згідно із проектом реконструкції, новий дах на історичній вежі слугуватиме оглядовим майданчиком. Замкові мури укріплять, що збереже їх від руйнування. Фортифікаційну споруду підсвітять прожекторами, що у вечірній час підкреслюватимуть її красу й велич. Передбачено створити аудіогід, веб-сторінку для просування Невицького замку як туристичного об’єкта. Виконуватиме роботи, які мають завершити до кінця 2020 року, спеціалізована будівельна організація «Західреставрація», що квартирує у Львові.
Дротяна перешкода на кордоні з Румунією
Гучний конфлікт стався на автошляху в селі Ділове, що на закарпатській Рахівщині. І не через якість автодорожнього покриття, а через … паркан. Його в посиленому вигляді – з колючих кілець дроту заввишки два метри збираються встановити на правому березі Тиси, посередині якої проходить кордон між Україною і Румунією.
Щойно
прикордонники розпочали встановлювати огорожу, як з’явилися близько тридцяти
молодиків, котрі взялися перешкоджати прикордонникам. Ображають, відштовхують
захисників державного рубежу. Мотивують свої дії тим, що це, мовляв, перешкода
вільному доступу селян до річки. Їх підтримав і сільський голова Ділового
Андрій Панасюк, який вважає, що встановлення огорожі повинно бути узгоджене з
місцевою владою.
Майже годину автомагістраль державного значення залишалася заблокованою для
автомобілів, окрім рейсових автобусів і авто з хворими або дітьми.
Прикордонники пояснюють необхідність посиленої огорожі тим, що в цьому місці дуже часто відбуваються нелегальні переходи кордону контрабандистами. Одягаючи гідрокостюми, ті вночі переходять стрімку Тису з мішками сигарет. З цим злом, повідомила начальник прес-служби Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова, складно боротися. Тим більше, що такі випадки почастішали, як і погрози прикордонникам. Не далі як торік, утікаючи від переслідування, контрабандисти наїхали на майора Максима Березинського, який від отриманих травм помер у лікарні.
Охоронці кордону не відмовляються від намірів узяти цю ділянку на ще більш надійний «замок». Загальна довжина укріпленої непроникним дротом прикордонної полоси становитиме близько 600 метрів. До речі, у радянські часи не лише в цьому місці, а вздовж усього кордону з Румунією на Рахівщині проходили дротові загородження. Відштовхуючись від історичних паралелей, можна стверджувати: в охороні державних рубежів нічого надзвичайного не відбувається.
Однак конфлікт і досі не вичерпано: протестувальники від намірів і надалі перекривати автомагістраль, за їхніми словами, не відмовляться.
