Розвиватимуть астрономічний туризм
Різноманіття видів туризму, які розвиваються на Закарпатті, невдовзі поповниться ще одним — астрономічним. Про це повідомили керівники Ужанського національного природного парку, відомого тим, що на його території у 1866 році впав найбільший у Європі метеорит. Його назвали як село, біля якого він упав, — Княгиня. Цього року Ужанський НПП влаштовуватиме астрономічні екскурсії. Згідно з планами його керівників, у програму входитимуть огляд місця падіння метеорита, а також споглядання зоряного неба. А з природоохоронцями Словаччини і Польщі, з якими межує територія Ужанського парку, підписано договори про співпрацю. У них є й домовленості про парк зоряного неба, який передбачають створити на українській заповідній території. Тут діятимуть стаціонарні пункти, що дадуть змогу спостерігати за зірками. У містах зірок видно приблизно вдесятеро менше, ніж із парку. Принаймні так стверджують його наукові працівники.
Безперечно, туристів зацікавлять факти з історії метеорита Княгиня. Зокрема те, що він, пролетівши вогняною кулею 200 кілометрів над територією нинішньої Словаччини, розірвався на висоті 40 кілометрів і розсипався на уламки. Вони розлетілися на величезну територію і, за твердженнями вчених, їх упало близько 1200. Найбільший за 8 кілометрів від села Княгиня на висоті понад 700 метрів над рівнем моря виявив селянин Василь Крив’яник. Продав найбільший шматок за пару волів, яких сам собі вибрав, лісникові з Великого Березного Антонові Покорному. У лісника цей уламок викупив імператорський музей у Відні, й нині цей експонат — його особлива гордість. Десятки менших уламків тепер в інших музеях, здебільшого за кордоном.
Ще один цікавий факт: на місці падіння метеорита Княгиня, найбільшого в Європі за всі часи спостережень, у 1892 році побував знаменитий письменник-фантаст Жуль Верн.
У селі Гукливий реставрували найстарішу дерев’яну церкву
Церква Святого Духа, що вже два століття простояла у селі Гукливий Воловецького району, найдавніша серед зведених у бароковому стилі на Закарпатті. Проте вона не старіє. Її дбайливо зберігають у тому вигляді, який знали ще предки. Уже замінено дах, що протрухлявів, реставруватимуть давній іконостас. Гукливський шедевр дерев’яної сакральної архітектури стане центральним у комплексі старовинних будівель із дерева, до яких належатиме сама церква ХVІІІ століття, дзвіниця ХІХ, верховинська хата, яку сюди перенесуть. У хаті влаштують музей Гукливського літопису, де буде представлено датовану 1794 роком карту Гукливого, літопис і старовинні документи.
Оновлення церкви і набуття нового вигляду всієї мальовничої місцини уздовж траси, що веде з Мукачева до Міжгір’я, стає можливим завдяки державному фінансуванню: у 2017 році роботи профінансовано на майже 230 тисяч гривень, у 2018-му — на 890 тисяч, торік — на 550 тисяч. Збільшити обсяг фінансування у Закарпатській обласній державній адміністрації планують, отримуючи додаткові кошти завдяки грантам.
На розвиток туризму виділять 5 мільйонів гривень
Щоб збільшити віддачу від туризму, слід вкладати в нього більше коштів. Саме цим міркуванням керувалися депутати обласної ради, внісши зміни до Програми розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016-2020 роки. Очікують, що це дасть поштовх у розвитку цієї галузі. Такі зміни внесені на пленарному засіданні 17 –ї сесії.
У 2020 році з обласного бюджету виділять майже 5 мільйонів гривень. Вони будуть використані на інформаційний супровід об’єктів історико-культурної, архітектурної та природної спадщини, сприяння модернізації матеріальної бази галузі, участь туристичних інформаційних форумах та деякі інші напрямки.
Виділяються кошти на утримання існуючих, маркування нових маршрутів для туристів по всій території області, підготовку гідів, екскурсоводів.
Одним із пріоритетних напрямів в Програмі визначено популяризацію сільського туризму. Власники сільських осель отримуватимуть допомогу в започаткуванні власної справи шляхом реалізації державної програми «Власний дім», що її здійснює Закарпатський обласний фонд інвестування.
Як відбувалася репатріація на Закарпатті
На Закарпатті готують до видання збірник, який дасть змогу пролити світло на одну з найтрагічніших сторінок історії краю. Про спрямованість майбутнього видання свідчить назва: «Репатріація мешканців Закарпаття з країн Європи: з одних таборів — у радянські. 1945—1949 рр.». Фахівцям доведеться опрацювати понад 7 тисяч різних документів і матеріалів, щоб висвітлити особливості входження Закарпаття до складу радянської держави, а саме: методи роботи радянських спецслужб у взаємодії з партійно-радянським керівництвом.
У перші повоєнні роки влада і репресивні органи вдавалися до фальсифікацій, політичних переслідувань, нехтування нормами судочинства, фабрикації кримінальних справ. Як наслідок значна частина репатрійованих громадян Закарпаття після Другої світової війни опинилась у радянських таборах. Підготують і випустять збірник у світ до кінця року.
Показники захворювань перевищили епідемічний поріг
В Ужгороді з 31 січня в усіх школах запровадили карантин, який діятиме два тижні. Призупинено заняття і в позашкільних закладах, зокрема, в гуртках, секціях, а також у музичних і спортивних школах, не проводитимуться розважальні й масові заходи. Таке рішення прийнято через різке погіршення ситуації з захворюваністю на ГРВІ та грип, перевищенням епідемічного порогу в цілому.
Як повідомила на засіданні комісії міської ради в.о. начальника управління охорони здоров’я Ірина Столярова, серед дітей шкільного віку з початку цього року захворюваність зросла в 1,8 раза, а за останній тиждень темпи зростання ще посилилися – збільшилися практично вдвічі порівняно з попереднім – із 287 випадків до 541. Багато дітей шкільного віку госпіталізовано з високою температурою, пневмоніями тощо.
Дошкільні дитячі заклади в обласному центрі продовжують працювати, однак ситуацію в них уважно моніторитимуть.
За повідомленням міського голови міста Берегове Золтана Бабяка, карантин через складну ситуацію з захворюваннями збираються запровадити і цьому місті. Поки що – терміном на один тиждень в усіх школах і садочках.
