Заклики керівництва України до людей в частині сприйняття такого розвитку подій як чергової нормальності вірогідно є результатом відсутності чіткої, спроможної воєнно-політичної стратегії та чіткої політичної мети війни.
Як свідчить ретроспектива, неспроможність знайти політичний вихід з війни (про таку мету ескалації у червні на її початку заява була зроблена) за змінюючих одна одну, постійних мілітарних ескалацій веде до виснаження країни, аж ніяк не покращуючи умови політичного виходу з війни.
Вартим уваги є те, що це робиться на фоні зменшення військової та фінансової допомоги з боку партнерів, що лише прискорює виснаження.
Постійні розмови про перемовини, якими увесь час годують людей, — у трикутнику США — Україна — Росія не працюють, в нинішньому форматі вони себе остаточно вичерпали.
Можливо, потрібно переформатувати групу гіпотетичних перемовників? А для цього варто змінити підходи до дипломатії. Адже без зовнішнього тиску Путін не піде ні на які домовленості.
Тут не потрібно долучати психологію, щоб зрозуміти куди все рухається.
Нещодавня зустріч лідерів США й КНР — Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна показала, що ніякого зовнішнього тиску на Росію найближчим часом не буде. Це ключова зовнішня перемога російської дипломатії. Принаймні Путін у найближчі три місяці ніяких проблем для продовження своєї агресивної політики та дій не бачить.
Водночас війна на Близькому Сході та частковий параліч нафтового комплексу Саудівської Аравії робить російську нафту майже назамінною, допоки ситуація з Іраном не буде вирішена. А вона, схоже, в найближчі місяці вирішена не буде.
Пряма погроза «ядеркою»
Тож і розмова про ядерну зброю перетворюється на прямі погрози. Вочевидь, спочатку це відпрацьовується на країнах Балтії.
Дмитро Медведєв заявив, що у випадку конфлікту Литва може щезнути з карти світу. При чому він окремо піддав сумніву, що країни НАТО дійсно зважаться застосувати п’яту статтю, тим більше під загрозою глобальної ядерної війни.
Тут цікава не заява клоунів у піджаках, а послідовність. Нещодавно Литва юридично відчинила двері для можливого розташування ядерної зброї НАТО. Росія відреагувала відповіддю змін цільових напрямків, а потім з’явилась публічна погроза знищення держави.
Тобто ядерна зброя поступово перетворюється з області стримування безпосередньо в політичний порядок денний східного флангу НАТО.
Диверсії в країнах Альянсу
Європа не один місяць попереджала про гібридну війну проти енергетики, транспорту, зв’язку. І от у середині вересня в Болгарії стався вибух та пожежа на великій збройній компанії EMCO (Емко).
У цей же час у Франції пасажирський поїзд «Руанкан — Париж» під час руху наткнувся на шматок рейки та зійшов з рельс. У потягу перебувало більше 180 пасажирів, постраждали десятки.
У ці ж дні почались провокації біля прикордонних переходів Польщі та України.
Уночі, 13 вересня, Росія нанесла удари в районі переходу Ягодин до Рохунська. Практично біля самого польського кордону. Робота переходу була тимчасово зупинена.
Москва ж стверджувала, що ціллю була інфраструктура, котра використовується для постачання європейських військових вантажів. Однак безпілотник вдарив по пасажирському локомотиву потяга «Київ — Варшава» за 2 км від польського кордону. На щастя, людей встигли евакуювати.
Цей маршрут використовується не лише для пересічних пасажирів, ним пересуваються й іноземні vip-делегації. На півгодини раніше до удару іншим потягом цим же маршрутом з Києва до Лондона повертався екс-прем’єр Британії Борис Джонсон.
Того ж дня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перевів цю історію з категорії удару по Україні в категорію безпеки Європи.
Він заявив, що те, що відбувається в Україні вже наполегливо стукає у двері ЄС та НАТО. А його польський колега Радослав Сікорський, продовжуючи тему, ввів в термінологію географії підготовки до ймовірного поширення війни на Європу місто Калінінград.
Він запропонував НАТО проводити біля Калінінградської області настільки агресивні навчання, щоб Росія була вимушена перекинути туди частину сил з України.
Сікорський не говорив про захоплення Калінінграда, і на пряме запитання він це заперечував. Але логіка цікава.
По-перше, навчання ніколи не проходять просто так.
По-друге, створити для Росії додаткову військову невизначеність на території НАТО, щоб змусити її розтягнути сили й навмисне оприлюднити, все це для дурнів у мережі.
Росія відреагувала на таку пропозицію Сікорського. Прессекретар Путіна Пєсков заявив, що Москва введе необхідні засоби безпеки для Калінінградської області.
Цікаво, вони справді вважають, що ми не бачимо їхньої тактичної взаємодії одного з одним?
Також у ці дні й Молдова повідомляла про два порушення за один день свого повітряного простору.
Тож наразі східний фланг НАТО та периметр Європи детально прощупується.
За дуже короткий проміжок часу довкола східного флангу Європи посмикали Польщу, вдаривши біля самого кордону. Невідомі об’єкти з боку Білорусі ввійшли в повітряний простір Литви. Повітряні інциденти стались також у Румунії.
Тобто тестують зараз по частинах одночасно технічно й психологічно.
І ще одна деталь. У Москві з’явилось відразу декілька закупок великих компаній, пов’язаних з підготовкою захисних споруд. Однак це не самі сховища, а лише формулювання відповідних документів.
За ними, підготовка приміщень до бомбосховищ повинна закінчитись до 20 — 30 листопада. Тож варто запам’ятати ці дати.
З іншого боку, в мережі з’явились документи, що виказали тендер міністерства оборони України на 150 тисяч жіночих зимових воєнних курток.
Їхня вартість близько 462 млн гривень з терміном постачання до 31 липня 2027 року.
Воєнний вишкіл німців
У Німеччині американська армія проводить навчання, в декотрі види безпосередньо вмонтовані українські військовослужбовці.
Українці навчають німців правил сучасної війни безпілотниками. Сама Німеччина готується виконувати функцію великого транспортного та логістичного вузла НАТО, через котрий під час укрупнення конфлікту йтимуть війська та техніка на схід.
Водночас зараз на території Німеччини американська армія перебудовує власну тактику на основі досвіду війни Росії та України.
Отже на офіційному рівні нам продовжують вливати у вуха про перемовини, а фактично — це демонстрація того, як може виглядати наступний етап ескалації російсько-української війни, тобто поширення на Європу. Також ми бачимо навмисне взаємне знищення палива, промисловості, енергетики, транспорту, загальне економічне виснаження.
Поступово людям пропонують звикнути до погроз, постійної атаки дронів, провокацій та страху, аби почати наступний етап. І навіть незалежно від того, хто запускає кожен конкретний об’єкт, що порушує повітряний простір Європи, результат той самий.
НАТО підіймає літаки, перевіряє алгоритми, закриває аеропорти й поступово звикає та привчає жити в стані постійної тривоги.
Проводячи практичні навчання, Німеччина зазначає, що їй не вистачає добровольців для комплектації постійної німецької армії у Литві. Люди не хочуть воювати. І вже зараз Берлін розглядає примусове направлення діючих військовослужбовців Бундесвера для служби в Литві.
Поки мова йде лише про тих, хто вже служить. Наразі потрібно всього тисячу військовослужбовців. Перші переводи плануються в кінці вересня. А до кінця 2027 року Німеччина хоче постійно утримувати в Литві близько 5000 німецьких військовослужбовців. Ця бригада створюється у Литві, де з одного боку Білорусь, а з іншого — російський Калінінград.
Днями депутат Європарламенту та колишній дипломат ООН Михаель Шуленбург публічно попередив про ризик російського удару безпосередньо по німецькій території. Причому він прямо говорить, що в самій Росії уже звучать вимоги нанести ракетні удари по окремих об’єктах території Німеччини.
Кожен наступний крок однієї сторони стає аргументом для наступного кроку іншої.
Прощавай, Англіє!
Дещо по-іншому виглядає підготовка до війни в Британії. Раніше виникало закономірне запитання: для чого Великобританія готується до великої війни і з ким саме вона збирається воювати?
І от днями пазл склався. Тепер картина питання підготовки до війни Британії виглядає дещо інакше, ніж у країн НАТО. Декілька днів тому перші міністри Шотландії, Уельса та Північної Ірландії підписали в Кардифі меморандум про право на самовизначення та про референдуми зі словами «Прощай, Англія!» Своє політичне майбутнє ці країни бачать незалежними від Лондона та пов’язують з Європою.
Тобто три з чотирьох складових частин Об’єднаного Королівства представлені впливовими політичними силам котрі хочуть змінити саме існування звичного укладу Великобританії. Цікаво, вони координуються між собою, чи їх координують? Документ про самовизначення складено спільний.
Нагадаємо, Англія провела всі необхідні заходи: воєнне планування, цивільну оборону, захист енергетики, портів, зв’язку та транспорту.
Але, зважаючи на нові факти, виникає питання, чи точно Лондон готує державну машину винятково для зовнішньої кризи?
Адже велика війна у Європі, економічна криза та одночасно конституційна криза всередині самої Великобританії це вкрай небезпечна комбінація.
Тут варто згадати ще одну деталь. Буквально напередодні згаданого меморандуму Дональд Трамп публічно заявив, що хотів би побачити об’єднану Ірландію, при чому чим раніше, тим краще.
Тож якщо на наших очах розвалиться і Велика Британія, підозрюємо, це станеться, вочевидь, не без кураторства Америки. Тож до якої кризи насправді готують Британію?
Армія та надзвичайні механізми потрібні не лише для зовнішньої війни з Росією, вони потрібні й для збереження управління під час диверсій, криз, масових безпорядків під час важкого внутрішнього переполоху.
І коли одночасно з європейською війною, ескалацією почнуться серйозні процеси розпаду самого об’єднаного Королівства, це вже буде абсолютно інша Європа.
З огляду на можливу роль у британській конституційній кризі США, варто реально подивитись на нашу історію посередництва Трампа в гіпотетичних перемовинах з Росією, котрі за останні роки не наблизили мир на жоден крок. Може, слід перестати грати в гру, що перемовини взагалі існують?
Україні потрібно створювати нову переговорну коаліцію. І для цього, напевне, треба щось міняти в групі відповідальних за зовнішню політику.
Ми втрачаємо дорогоцінний час.
Тетяна ПАРХОМЧУК
Ілюстрація: ChatGPT / «Українське Слово».
